Датою заснування металургійного комбінату імені Ілліча вважається 1897 рік, коли в Маріуполі був змонтований і видав першу продукцію трубний цех Нікополь-Маріупольського гірничо-металургійного товариства.

Розміщенню заводу в місті Маріуполі сприяло вигідне географічне положення, що забезпечувало близькість сировинних і паливних ресурсів, наявність морського торгового порту.

Остаточно відновлений після першої світової і громадянської війн в 1927 році завод почав розвиватися як багатопрофільне металургійне і частково машинобудівне підприємство.

У 1941 році підприємство переходить на випуск оборонних видів продукції, зокрема, броні для танка Т-34.

Після звільнення Маріуполя, до кінця 1944 року, на заводі було відновлено 70 % виробничих потужностей, і іллічівці відновили постачання броньової сталі.

У пострадянський період комбінат імені Ілліча не тільки не втратив, але й істотно підсилив свої позиції на ринку металопродукції. За рахунок підприємства були побудовані і введені в експлуатацію трубоелектрозварювальний і вапняно-випалювальний цехи, три машини безперервного лиття заготовок, установка комплексного доведення сталі та енергокорпус в конвертерному цеху, проведена модернізація або реконструкція обладнання в більшості основних цехів.

Важливою віхою в історії комбінату став листопад 2000 року, коли парламент України прийняв Закон «Про особливості приватизації ВАТ «ММК ім. Ілліча», згідно з яким колектив отримав право стати власником свого підприємства. Ця подія ознаменувала собою початок нового етапу як в науково-технічному, так і структурному розвитку комбінату.

В даний час Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча — одне з найбільших підприємств України з повним металургійним циклом, що виробляє продукцію широкого сортаменту та успішно реалізує її в десятках країн світу.